Підпишіться на канал:








Наша адреса:
ТОВ ТЕКРО
м. Київ, 04071,
вул. Спаська, 5, оф. 60
Тел.: (044) 290 29 30
Факс: (044) 290 29 38
Замовити продукцію та консультацію:
E-mail: order@tekro.ua
Тел.: 0 800 503 112*
*дзвінки з усіх операторів безкоштовно





 

Поліпшення економічної ефективності: чеський досвід

Інж. Радім Гібнер (Ing. Hýbner Radim), провідний спеціаліст зі свинарства в компанії Текро (Чехія)
Алушта

11.9.2013

За кілька останніх років на багатьох фермах відбулася ціла низка змін із однією-єдиною метою — поліпшити економічні показники виробництва та підвищити продуктивність вирощування свиней.

На початок 2013 р. у Чехії склалася непроста ситуація із свинопоголів’ям: там не нараховувалось навіть 100 тис. голів свиноматок, в той час як на початку 90-х років їхня кількість перевищувала 350 тис. Тим, хто ще залишився працювати у галузі свинарства, довелося кардинально змінювати не тільки організаційні моменти або принципи роботи своїх підприємств, а й повністю реструктурувати виробництво.

Зміни для отримання прибутку

Насамперед це стосується змін у підході до біобезпеки на фермах та оновлення поголів’я (формування здорового стада). Адже треба розуміти, що рентабельність тваринницького підприємства залежить на 25% від генетичного потенціалу тварин, на 50 – від годування і на 25% – від умов їхнього утримання. Тут простежується чіткий логічний ланцюжок: що безпечніше середовище, в якому утримують свиней, то менші витрати корму, а відповідно — вища продуктивність свинопоголів’я. Отже, першою чергою, потрібно вивчити методику утримання свиней, приділивши особливу увагу системам дезінфекції секцій (насамперед — секцій опоросу), правильній експлуатації та організації систем вентиляції та гноєвидалення, технічному забезпеченню приготування й транспортування кормів.

Оновлення поголів’я, а отже, інша генетика, що надійшла на ферму, а також зовсім нові умови, в яких опинилися чеські виробники свинини після вступу до ЄС, у тому числі вимоги до біобезпеки та умов утримання тварин, спонукали до перегляду системи управління фермою, її менеджменту, змусили по-новому підійти до ведення свинарства, продумати, як має працювати ферма, як проводити аналіз її роботи та планувати подальший розвиток.

Як наслідок — змінився стиль роботи на фермі як для її співробітників, так і для обслуговуючих консультантів: обмежився доступ персоналу та інших осіб на ферму. Багато проблем, спричинених частою присутністю обслуговуючого персоналу, сьогодні можуть бути виявлені й усунені тільки цілеспрямованим аналізом обліку в господарстві. Це завдання, своєю чергою, зумовило потребу створення дієвих програм, які б дали змогу ззовні, не відвідуючи саму ферму, знаходити в ній проблемні місця, робити детальний аналіз періодів відтворення, дорощування, відгодівлі та продажу.

Аналіз – невід’ємна частина економіки ферми

  • Аналізуємо відтворення

На українських фермах зазвичай аналізують такі показники (зазвичай саме вони є стимулом для преміювання робітників, що працюють на фермі) :

  • кількість живонароджених поросят;
  • відсоток падежу молодняку;
  • кількість поросят на час відлучення;
  • відсоток опоросу;
  • відсоток поросності.

Чи достатньо наведених вище даних для проведення глибокого аналізу (пошук резервних місць на підприємстві, преміювання співробітників тощо)? Відповідь однозначна: ні! Адже для цього потрібні більше даних і ширша інформація. Саме використання програми аналізу ферми Pig Matic допоможе керівникові підприємства простежити та зафіксувати цифри, що є основною складовою економіки ферми.

Отже, програма аналізу ферми Pig Matic… Для економіки відтворення найважливішою метою є мінімізація кількості холостих днів у нашому поголів’ї свиноматок. Це поголів’я слід розподілити на три категорії: незапліднені ремонтні свинки, запліднені ремонтні свинки та свиноматки.

Розглядаючи зазначені категорії свиноматок, слід відмітити, що дуже важливим параметром економічного аналізу є відсоток заміни стада (тварини, яких поставляють на ферму та вибраковують) та загальна кількість свинок і, як наслідок, кількість кормоднів, затрачених на їхнє утримання. Це пов’язано з ефективністю запліднення або штучною інсемінацією (осіменінням) ремонтних свинок та свиноматок. Для цього слід знати період та ефективність запліднення ремонтних свинок (скільки з усіх запліднених тварин «дійшли» до поросності після першої спроби).

Варто звернути увагу ще на два параметри: інтервал від відлучення до приходу в охоту та інтервал від відлучення до ефективного запліднення. Саме останній показник безпосередньо впливає на оборотність та сервіс-період, адже вказує на кількість «холостих» днів (дні, коли свиноматка не була поросною у циклі). Спираючись на результати проведених досліджень, слід відмітити, що найкращий інтервал від відлучення до приходу в охоту — 9 днів, а від відлучення до ефективного запліднення — 14.

На основі показників середньої кількості всіх народжених, живонароджених та відлучених поросят аналізують опороси. Окремо підраховують середній відсоток мертвонароджених поросят і кількість падежу до відлучення. Це і є метод основного аналізу стада.

Ефективність і продуктивність будь-якого підприємства також потрібно визначати підрахунком кількості:

  • свиноматок;
  • опоросів на одну свиноматку в рік;
  • усіх народжених поросят на одну свиноматку;
  • живонароджених поросят;
  • відлучених поросят на одну свиноматку в рік.

Раціонально проводити аналіз свиноматок після першого їхнього опоросу. Цей аналіз включає в себе визначення: кількості днів після відлучення; кількості запліднених свиноматок та дня, коли відбулося запліднення; відсотка тварин, які залишаються поросними після 30-го та 60-го дня, а також відсотка опоросів та даних щодо всіх народжених та живонароджених поросят. Свиноматки, що були запліднені на четвертий-п’ятий дні інсемінації, показали найкращий результат, адже кількість народжених поросят була найбільшою. Починаючи із шостого дня інсемінації, ймовірність ефективного запліднення знижується. Причиною такої неефективності є недостатньо виражений рефлекс нерухомості у свиноматки. Саме цей «непрояв» призводить до запізнього проведення інсемінації і, як наслідок, неефективного запліднення в цілому. Отже, на підприємствах в обов’язковому порядку потрібно контролювати перегули тварин.

Економіка господарства залежить від сервіс-періоду

Сервіс-період — час від опоросу свиноматки до наступного її запліднення. На тривалість сервіс-періоду, перш за все, впливають:

  • грамотний менеджмент на фермах;
  • стан здоров’я поголів’я;
  • правильна годівля.

На прикладі трьох господарств розглянемо, як тривалість сервіс-періоду впливає на затрати підприємства:
1 підприємство (Demo 1) нараховує 1000 голів свиноматок;
2 підприємство (Demo 2) — 1100 голів;
3 підприємство (Demo 3) — 1400 голів.

Таблиця. Порівняння витрат залежно від сервісу-періоду (в перерахунку на 1200 свиноматок)

Підприємство Демо 2 Демо 1 Демо 1 Демо 2 Демо 3
Рік 2004–2009 2004–2009 2010 2010 2010
Показник У середньому за рік У середньому за рік У середньому за рік У середньому за рік У середньому за рік
Сервіс-період, днів 9,7 7,2 6,5 10 7,8
Прохолост, днів 14,7 11,8 11,2 20,1 13,4
Свиноматки,що опоросились 81,8 81 81,5 72,8 74,2
Оборот, разів 2,23 2,28 2,36 2,18 2,25
Витрати на кормо день, грн. 32,60 32,60 32,60 32,60 32,60
Холостих днів у рік 32,8 26,9 26,4 43,8 30,2
Витрати (1280 гол.) 1 283 136 1 052 328 1 032 768 1 713 456 1 181 424
Додаткові витрати, грн. + 250 368 + 19 560 0 + 680 688 + 148 656

Із таблиці ми бачимо що найкращі економічні результати були отримані у 2010 р. на 1-му підприємстві (Demo 1), адже саме тут — найкоротший сервіс-період і найнижчий відсоток прохолостів та, як наслідок, найнижчі витрати на годування й утримання цього поголів’я свиноматок.

Важливим аспектом продуктивності стада є правильна організація годівлі. Особливо це стосується годівлі свиноматок у маточнику під час періоду лактації, що, своєю чергою, впливає на інтервали після відлучення. Слід приділяти серйозну увагу як якості кормів, так і їхній кількості. Так, у Чехії фахівці-свинарі наприкінці лактації, у період відлучення та після нього використовують риб’ячий жир і спеціальні кормові добавки: Текродин та Текровіт. Компанія «Текро» у своєму арсеналі має аналогічні препарати. Отже, вітчизняні фермери мають можливість їх придбати (а деякі з них уже застосовують ці препарати на своїх підприємствах). Ідеться про вітамінно-мінеральні комплекси, що значною мірою впливають на овуляцію та на загальну кількість овульованих яйцеклітин. Термін застосування препаратів у період відлучення триває п’ять-сім днів. Застосування цих препаратів із риб’ячим жиром ефективно впливає на показники поросності і кількість народжених поросят.

  • Аналіз дорощування та відгодівлі

Практичний досвід показує, що керівники різних свинокомплексів використовують у своїй роботі різну генетику, кормову базу та технології утримання. Таким чином єдиним показником для порівняння може слугувати показник часу, необхідний для досягнення кінцевої ваги (від народження до забою).

З практичного досвіду можна сказати, що під час переводу тварин до секції дорощування поросят у віці 25,3 днів (із середньою вагою 7,4 кг) втрати становили 1,76%, а вибракування — 1,96%. Під час постановки поросят віком 80 днів (із середньою вагою 33,2 кг) у секцію відгодівлі загальна втрата становила 2,76%. Середній вік поросят на час завершення періоду відгодівлі — 177,8 днів (середня вага — 114,4 кг). Вивантажують близько 97,6% тварин від загальної кількості поставлених на відгодівлю поросят. Перебування поросят у секції відгодівлі у середньому тривало 97,4 днів. Середній показник приросту на цей період становив 814 г/день.

  • Аналіз реалізації SEUROP

Із 1.08.2013 р., відповідно до постанови ЄС, Чехія перейшла на реалізацію свиней за системою SEUROP (система оцінює поросят у забійній вазі) . Відповідно до цієї системи, фермер отримує гроші не за загальну вагу, а залежно від кількості м’яса в туші.
Чеські виробники свинини (як і українські) нині перебувають у складному становищі, позаяк:

  • не можуть впливати на ціну реалізації, адже цінове питання визначає європейський ринок;
  • не впливають на ціну вхідної сировини;
  • можуть тільки правильно управляти фермою і контролювати процес здавання свиней на м’ясокомбінат.

Висновки

Щоб пристосуватися до нових, більш жорстких, економічних умов, потрібно по-іншому поглянути на систему господарювання. Треба вдосконалювати та оновлювати поголів’я, впроваджувати нові технології, системи біобезпеки, але потрібно також змінити систему обліку та аналізу економічної ефективності виробництва.

Загальні цифри, як і раніше прийняті показники ефективності, часто не дають повної картини і не розкривають весь потенціал поліпшення економіки господарства. Для цього потрібно вводити нові критерії й сучасні системи аналізу та управління поголів’ям, які відслідковують критичні точки господарювання і виявляють проблемні місця на фермі.

 
 
© 2005 - 2017, ООО «ТЕКРО». Все права защищены.
Все права на материалы, размещенные на www.tekro.ua, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При цитировании и использовании любых материалов ссылка на www.tekro.ua обязательна. При цитировании и использовании в интернете гиперссылка (hyperlink) на www.tekro.ua обязательна.